Батько і син (притча)

Якось батько однієї родини, як і щодень, прийшов з роботи. Із серйозним виглядом лиця він сів за свій робочий стіл і взявся за якісь паперові справи.

Маленький синочок, побачивши, що його татусь сидить сам-один у кімнаті, каже мамі:

–  Я піду до татка, йому напевно самому сумно.

– Дай татові спокій! Хіба не бачиш, скільки в нього роботи?

Та син все одно увійшов у батькову кімнату, тихо про-чинивши двері. Став тихенько обабіч і якийсь час спостерігав, як тато зосереджено щось занотовував у своїх паперах.

– А що у тій папці? – спитав стиха.

–  Тобі цього не зрозуміти.

–  Я спробую!

–  Ну, раз так… Тут інформація про дуже важливі збори, порядок денний, списки людей… Словом, все, що я роблю протягом дня.

Синочок сумно заглянув таткові у вічі і спитав:

–  Тату, а ти записав туди мене?

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.