ВІРУС РЕЛІГІЙНОЇ ГЛУПОТИ

Вірус релігійної глупоти

Під час відеореколекцій о. Павло Ковальські говорить про духовні віруси, які атакують людину – вірус ненависті, релігійної глупоти та пандемію гріха.

Пандемія коронавірусу змушує нас говорити про те, що, на жаль, наше духовне здоров’я теж піддається атаці багатьох вірусів, які проявляються зараз з особливою силою.

Вірус ненависті

Вірус дуже заразний та вражає цілу людину. І має багато симптомів: погано думаю про іншого, бажаю зла, коли бачу – лише прагну простежити, що та чи інша людина робить зле, щоби вкотре вколоти.

Як лікувати цей вірус? Пробачити! Того, хто бажає мені зла чи скоїв зло. Не ненавидіти, але бажати іншому добра. Шукати в іншому добра.

Замість того, щоби ненавидіти одне одного, бо хтось, на нашу думку, чинить не так, як мав би, ми маємо навчитись співдіяти і співчувати. Не обливати брудом одне одного, пишучи тонни озлоблених коментарів у мережах, але використовуючи цей час для молитви та служіння близьким.

Епідемія релігійної глупоти

Дуже заразний вірус, яким багато з нас інфіковані. Це нестача співпраці між розумом та вірою, коли розум протиставляється вірі. “Свячена вода – освячена, а отже не може бути, щоби в ній була якась загроза!”.

Вчені кажуть, що в слині людини може бути вірус, тому заразитися дуже легко, коли ми приймаємо Святе Причастя. Єпископи радять: будьте обережні, приймайте Святе Причастя духовно. Що ми говоримо? “Єпископи не розуміють, що говорять. Це Святе Тіло Христове, неможливо, щоби воно переносило віруси.

Ісус каже: будьте невинні, як голуби, але хитрі, як змії !!!

Або ж ще один прояв релігійнної глупоти: “епідемія коронавірусу – це кара за гріхи, Боже милосердя закінчилось”. Як християнин може в таке вірити, якщо вірить, що Бог є Любов’ю? Бог хоче кожного з нас врятувати, а не знищити.

Вірус глупоти можна вилікувати за допомогою мислення і віри в милосердного Бога, який дав Свого Єдинородного Сина на хрест заради кожного з нас. Милосердя нашого Бога не має меж.

Християнин – це той, хто мудрий. Хтось, хто мислить, ризикує зустрітися з Богом, шукає добра в іншій людині, в собі і в світі, живе з надією, усвідомлюючи, що навіть якщо ми зустрінемось із найгіршою катастрофою або найстрашнішою війною, реальна смерть нас не зачепить, тому що ми покладаємо свою надію на Того, Хто є володарем життя і смерті.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.