Геніяльна думка

Казка про кота і мишей стара і завжди правдива.

Миші зібрали на Велику Нараду. Почуття страху їх не покидала. Цієї ночі одна з них знову стала жертвою нападу грізного велетенського чорного кота.

Ніхто не бачив, як він приходив, адже через те, що був чорний, його не можна було побачити вночі.

Що зробити, аби попередити ці смертоносні пастки?

В однієї з мишей з’явилася геніяльна думка: «Треба прив’язати до хвоста кота дзвіночок, – сказала вона. – Таким чином ми почуємо, як він ітиме, і встигнемо втекти».

Усі миші схвалили цю чудову пропозицію. Тоді одна миша запитала: «А хто хоче прив’язати дзвіночок?» Усі миші мовчки схилили голови.

Дзвіночок так і не прив’язали, кіт продовжував лютувати.

В італійців є приказка, яку можна перекласти так: «Між словом і ділом – ціле море». Та все ж був хтось, хто переплив це море. Його звати Карло Борромео.

В ослабленій Церкві XVI століття Тридентський Собор в черговий раз зробив хорошу реформу… але на папері!

Слід було реалізувати її на практиці. У своїй Міланській дієцезії Карло Борромео одразу взявся до роботи, провівши низку синодів. Він перетворив вказівки Собору про права й обов’язки єпископів, про навчання й обов’язки священиків на сукупність зрозумілих і послідовних правил. Але насамперед упродовж двадцяти років чував над їх виконанням. Саме так він став Учителем єпископів. Оскільки єпископ керує однією з дієцезій, то йому належить не тільки віддавати вказівки, але й чувати над добрим порядком духовенства.

Із книжки «Історії для неквапливого читання»

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.