ДЗЕРКАЛО ДУШІ (притча)

Світлина від †_Ісус - дорога, істина і життя_†.

Дзеркало – проста річ нашого побутового вжитку, якою ми користуємось декілька разів на день. Ми робимо це для того, аби вкотрий раз поглянути на свою зовнішність, і не вийти «на люди» у невідповідному вигляді.
Існує ще інше дзеркало, яким ми повинні користуватися не рідше, як про це розповідається в нашому першому випадку.
Мова йде про дзеркало нашої душі, яке показує нашу внутрішню сторону, наші гріхи, падіння; час, коли ми забуваємо про люблячого Творця. Цим дзеркалом є наша совість.

Згадаймо слова нашого Спасителя, коли Він дорікав фарисеям, називаючи їх лицемірами, сліпими проводирями: «Сліпий фарисею! Очисть но спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на гроби побілені, які зверху гарними здаються, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечисти» (Мт. 23, 26-27). Можливо, комусь буде видаватись дивним, як це Христос, який проповідує любов до ближнього, говорить тут такі, до певної міри, жорстокі слова? Звичайно, що Ісус дорікав не з ненависті, а з любові, щоб таким способом навернути фарисеїв; говорячи так, Христос апелює до їхнього сумління, закликаючи заглянути в середину свого серця, використати дзеркало душі. Звичайним є також і те, що Христос – джерело любові, він любив фарисеїв. Ісус любив навіть Юду, називаючи Юду другом. «Чого прийшов єси, друже» (Мт. 26, 50) – такими словами звернувся Ісус до Юди в Гетсиманському саду.

Варто і нам частіше заглядати в дзеркало нашої душі, слідкуючи, наскільки гарною є наша душа і чи не втратила часом краси, даної Богом? Ми створені на образ і подобу Божу; образ Божий в нас вже є, але не треба забувати про подобу Божу, яку ми маємо здобути за час нашого земного життя. Маючи за приклад Ісуса, який став такою людиною, як кожен з нас, давши нам шанс осягнути спасіння – проживання «на постійній основі» у Царстві Небесному – слідкуймо завжди за дзеркалом душі, не забуваймо в нього щодня заглядати. Адже знаємо, що в Царство Небесне увійдуть лише люди з чистою душею.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.