Довіра (притча)

Пов’язане зображення

7 травня:

Один альпініст зважився підкорити вершину, яка вважалася однією з найважчих. Бажаючи привласнити всю славу, він вирішив зробити це сам.

Але вершина не піддавалася просто так. Стемніло. Зорі і місяць у ту ніч сховалися за хмари. Було темно, хоч в око стрель. Але альпініст не спинявся.

Й от на одному небезпечному виступі він посковзнувся і зірвався вниз. І напевне би загинув, якби не застрахувався, як досвідчений верхолаз.

Повиснувши над безоднею у цілковитій темряві, нещасний викрикнув:

– Боже, благаю, врятуй мене!

І раптом ясний голос промовив з неба:

– Ріж мотузку!

Але бувалий альпініст тільки міцніше схопився за неї, безпорадно повиснувши. Він так і не зважився відрізати її.

Наступного дня загін рятувальників знайшов тіло замерзлого альпініста, що уп’явся в мотузку, яке висіло на півметра над землею.

Довіртеся Господу!

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.