Мандрівка в історію, частина перша

“Прийдіть усі вірні, зійшовшися, похвалімо Христового борця і мужнього світоча Димитрія” (Стихира на Малій Вечірні)

 

Храм Св. І славного влкмч. Димитрія Мироточця Солунського у місті Куликові, як і вся багатостраждальна Українська Греко-Католицьки Церква, пройшли довгий мученицький і тернистий шлях у боротьбі за своє відродження та відбудову.

Завдяки Божому Провидінню, важкій довголітній праці і зусиллям парафіян всього Куликова, храм вистояв і переміг у святій боротьбі та засяяв у всій своїй красі на славу Господа нашого Ісуса Христа та Пресвятої Богородиці.

Церковне життя в Куликові розпочалося, ймовірно, з моменту виникнення поселення, яке появилося на місці давньоруського городища ХІ-ХІІ століття біля 900 років тому. На превеликий жаль, не збереглося жодних джерельних згадок про це життя, як і про найдавніші храми, які в XV ст. належали до Галицької, а пізніше – до Львівської та Перемиської єпархії. На сьогоднішній час храми Куликова входять до складу Сокальської єпархії УГКЦ (Жовківського деканату).

З прадавніх часів Церква завжди була консолідуючим та стабілізуючим фактором в духовному та культурному житті українського народу. На протязі багатьох століть вона в умовах бездержавності української нації згуртовувала народ у громадському та політичному житті. Одночасно вона була дуже впливовим виховним фактором в житті народу. Завдяки Церкві український народ пережив усі лихоліття та вистояв. Неможливо вивчати історію міста Куликова без вивчення історії церковного життя та церкви в цілому. На превеликий жаль, найдавніших документів про місцеву церкву, напевно немає, бо війни  та лихоліття нищили наші церкви, села і міста, а з ними безцінні документи та нашу пам’ять. Ті архівні документи, які збереглися в нас, походять із значно пізніших часів. Значна частина архівних документів розпорошена по архівах України, Польщі та інших держав.

В давнину храми по селах та містах традиційно будувала з дерева. Вони були недовговічними – їх часто нищив вогонь та ворожа навала.

Перші церкви в Куликові були збудовані серед міста. Найдавніша згадка про церкву Успення Пр. Богородиці, розташованої в центрі міста, відноситься до 1515р.

У 1680 році в Куликові “між ставом” знаходився жіночий монастир сестер василіянок. Існував він до 1743 року.

У XVIII ст. в місті були дві церкви. Старшою з них була церква Успення Пресвятої Борогодиці.

Церква Св. Великомученика Димитрія розташована на Жовківському (колишньому Белзькому) передмісті. Перша дерев’яна церква на Жовківському передмісті була збудована у 1709 році коштом передміської громади міста Куликова.

Опубліковано у Історія Храму. Додати до закладок постійне посилання.