Мудрість Божа (притча)

Світлина від †_Ісус - дорога, істина і життя_†.

В одного правителя при дворі жив мудрець. Якось правитель звернувся до нього із питанням, як йому осягти мудрість Бога.

– Складне питання дали ви мені, пане, – відповів мудрець. – Дозвольте мені подумати день, два.

– Гаразд, – згодився той.

Минуло два дні.

Прийшов мудрець до правителя і замість відповіді попросив подумати ще чотири дні.

Минуло чотири дні і мудрець попросив про новий термін.

– Дайте, пане, ще вісім днів.

Правитель насупився:

– Ти жартуєш? Мабуть, скоро попросиш 16 днів на роздуми, а згодом і тридцять два. коли ж ти, врешті, відповіси мені?

– Вгадали, пане, – спокійно сказав мудрець, – саме так би і сталося. – Щодо відповіді, то ви вже отримали її.

– Як? – здивувався правитель. Про мудрість Бога ти не сказав мені нічого, а тільки просив про нові і нові відтермінування.

– Це і є моя відповідь, – сказав мудрець. Твоє питання, пане, не до снаги нікому. Воно схоже на гору. Як дивишся на неї здалека, вона виглядає великою, а коли підходиш до неї ближче, вона стає ще вищою, і що більше Ти наближаєшся, то вище вона здіймається і стає просто велетенською, а ти почуваєшся малим, нещасним та нікчемним. Якщо гору годі обійняти руками, то як же ви хочете, пане, обійняти Того, Хто сотворив і гору, і людину?!

Зрозумів правитель слова мудреця, підніс святобливо очі до Неба і прошепотів:

– Так, неосяжна для нас мудрість Господня.

«О, глибино багатства, мудрості і знання Божого! Які незбагнені його постанови і недослідимі Його дороги!» (© Послання апостола Павла до Римлян 11:33).

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.