Надзвичайно повчальна притча, про божественні зерна Сили, Любові і Мудрості

Повчальна притча про те, як одні і ті ж самі життєві обставини впливають на кожного з нас по-різному. І чи все в житті залежить від самої людини?

– Не просіть Господа позбавити вас від труднощів, спокус і недоліків, а боріться з ними своїми силами і перетворюйте їх на переваги, – сказав якось отець-настоятель.

– Своїми силами? Але Ви ж казали, що сил своїх ми не маємо, що сили даються нам Богом? – запитав учень.

– Дай спочатку ти мені відповідь ось на яке питання, – сказав настоятель. – Коли ти вперше пішов до школи, у тебе не було знань, а після завершення навчання вони в тебе вже були. Звідки ж вони взялися?

– Від вчителя, звичайно ж, – відповів учень.

– Учитель давав всім вам одні й ті ж знання, але чому ж не всі однаково їх засвоювали? – Продовжував допитуватися настоятель.

– Просто я докладав багато зусиль, старанності і багато роздумував, от тепер і маю ці знання.

– А може, вчитель давав тобі знань більше, ніж іншим? – припустив настоятель.

– Ні. Учитель неупереджено ставився до всіх нас і нікого не виділяв. Хто хотів, брав його знання і завдяки ним дізнавався навіть те, чого вчитель нам не давав. А хто не хотів вчитися і докладати зусиль, щоб засвоїти знання, той не займався, а просто просиджував штани і незабаром забував ту дещицю, що засвоїв від учителя.

– Ось ти сам і відповів на своє запитання, бо те ж саме відноситься і до життя, – сказав настоятель. Одні й ті ж життєві обставини по-різному впливають на нас. Хтось виносить з них дорогоцінні зерна досвіду, що перетворюють життя, а хтось або не побачить їх, або розгубить, через що їх душі залишаються голодними.

Від нас залежить, чи зможемо ми, приклавши свої невеликі зусилля, увагу і старанність, подолати труднощі, спокуси й недоліки і витягти закладені в них божественні зерна Сили, Любові і Мудрості. Пам’ятай, «хто має, дасться йому і примножиться, хто ж не має, забереться від нього й те, що має».

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.