Повчальна притча про те, як важливо вміти прислухатися до порад і настанов, і чи є від них користь

Надзвичайно повчальна притча про два горщики.

Одного разу прийшов один монах до свого наставника і каже:

– Отче, скільки раз я приходжу до тебе, каюся в гріхах, скільки раз ти настановляєш мене порадами, але я не можу виправитися. Яка мені користь від того, що я приходжу до тебе, якщо після наших розмов я знову впадаю у свої гріхи?

Наставник відповів:

– Сину мій, візьми два глиняних горщика: один з медом, а інший порожній. Учень так і зробив.

– А тепер, – сказав учитель, – перелий пару раз мед із одного горщика в інший.

Ученик знову послухався.

– Тепер, синку, подивися на порожній горщик і понюхай його.

Ученик подивився, понюхав і каже:

– Отче, порожній горщик пахне медом, і там, на дні залишилося трошки густого меду.

– Ось так, – сказав учитель, – і мої поради та настанови осідають в твоїй душі. Якщо ти заради Христа приведеш в життя хоча б частину твоїх чеснот, то Господь, через свою милість доповнить їх нестачу і спасе твою душу для вічного життя в раю.

Бо і земна господиня не сипле перець в горщик, який пахне медом. Так і Господь не відкине тебе, якщо збережеш в душі хоча б початок праведності.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.