Притча про випробування

Притча Бруно Ферреро – про віру й готовність прийняти всі випробування життя, які не дозволяють людині “зламатися”.

Просив Тебе, Боже, щоб дав сили реалізувати мою мету.

Ти ж зробив мене слабким, щоб я навчився слухати в покорі.

Просив у Тебе здоров’я, щоб міг учинити великі справи.

Ти зробив мене хворим, щоб міг робити добрі справи.

Просив Тебе про багатство, щоб бути щасливим, – дав убогість, щоб став мудрим.

Просив про владу, щоб люди прийняли мене, –

Зробив мене немічним, щоб мав потребу в Бозі.

Просив за речі, щоб тішитись життям, –

Дав мені життя, щоб втішався речами.

Не отримав нічого з того, про що просив,

але отримав те, чого сподівався.

Незважаючи на те, що жодне з моїх прохань не було виконане,

Моя найглибша молитва була почута.

Тепер відчуваю себе ще більше блаженним!

Утікаючи від нацистської поліції уночі, під час негоди, єврейський равин разом із дружиною й сином переправлялись озером, через яке проходив кордон. Маленький човен не зміг опиратись потужним хвилям – перекинувся. Жінку з дитиною поглинули морські глибини.

Нещасний чоловік після відчайдушних спроб урятувати близьких доплив до протилежного берега. Виснажений і зболений упав на коліна, звів до неба руки й молився: «Боже Ізраїлю, мені вдалось втекти аж сюди, щоб міг Тобі краще служити, виконувати Твої настанови і славити Твоє ім’я. Ти випробував мене, щоб пересвідчитись, що я вірний Тобі. Знаю: Ти можеш усе. Навіть коли б схиляв мене покинути Твої дороги, присягаюсь, це б не вдалось Тобі. Можеш боляче мене вдарити, забрати в мене найкраще, найдорожче у світі, можеш віддати мене на тортури, закатувати до смерти; ніколи не забракне мені віри в Тебе, завжди любитиму Тебе більше, аніж Ти сам».

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.