Притча про чотири свічки

Світлина від †_Ісус - дорога, істина і життя_†.

У темній кімнаті горіли чотири свічки .

Тишу порушила розмова між ними .

Перша свічка сказала : “ Я – СПОКІЙ , але , на жаль , люди не вміють мене зберігати… Думаю , мені не залишається нічого іншого як згаснути !… ”

І вогник цієї свічки згас …

Друга свічка мовила : “ Я – ВІРА . На жаль , я нікому не потрібна . Люди не хочуть нічого слухати про мене , тому і впадають у відчай . Дуже шкода , що люди втрачають мене . Людина яка вірить дуже схожа на могутнього дуба , а яка не вірить – на соломинку…”

Ледве сказала таке – подув легкий вітерець – і загасив свічку …

Дуже засмутившись , третя свічка вимовила : “ Я – ЛЮБОВ… У мене немає більше сил горіти далі… Люди не цінують мене і не розуміють . Вони ненавидять тих , хто їх любить найбільше – своїх близьких , найдорожчих…”

Довго не чекала і ця свічка – згасла , не догорівши до кінця …

Раптом… в кімнату зайшла дитина і побачила три згаслі свічки . Злякавшись , вона закричала :

– Що ви робите ?!… Ви ПОВИННІ горіти !!! Я боюся темряви !

Промовивши це , вона заплакала …

Схвильована четверта свічка сказала : “ Не бійся і не плач ! ПОКИ Я ГОРЮ , ЗАВЖДИ МОЖНА ЗАПАЛИТИ ІНШІ ТРИ СВІЧКИ… Я – НАДІЯ ! “

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.