Святвечір

Пов’язане зображення

Святий вечір, який ще називають Святвечором, відзначають напередодні Різдва – 6 січня (за григоріанським календарем – 24 грудня), достовірна дата народження Ісуса Христа невідома. Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли саме народився Христос. 

Свято очікування народження Ісуса Христа – один із найурочистіших днів у християнські традиції. Тож до нього готуються надзвичайно ретельно. Багатий вечір – свято, яке має глибокі історичні корені та усталені традиції, тож його основні елементи століття за століттям залишаються незмінними – спільна молитва, 12 став, кутя, дідух, колядки… Та з іншого боку Святвечір – надзвичайно сімейне свято, тож кожна родина вносить в його святкування власні звичаї, які передає з покоління в покоління й трепетно проносить крізь рокі. Це може бути унікальний рецепт куті, який вигадала і започаткувала ще прапрабабця за часів царя Гороха, або колядка, яку, крім цієї родини, ніхто й не співає.

Родини, у яких ростуть маленькі діти, прикрашають квартири та будинки різдвяними витинанками з паперу у вигляді сонечок, сніжинок, хрестиків.

З самого ранку 6 січня розпочинаються приготування до Святої вечері. Усі родичі з’їжджаються, щоб відсвяткувати цей день разом. На Святвечір, яким закінчується сорокаденний різдвяний піст, не можна сваритися чи підвищувати голос, будь-які образи треба прощати. У цей день, як серед греко-католиків, так і серед католиків то православних прийнято дотримуватися суворого посту: до вечері не можна нічого їсти і пити, крім хліба і води. Цей піст вважають захистом від злих намірів недоброзичливців. До столу родина сідає лише після того, як на небі засяє перша зірка (символ Вифлеємської зорі, що сповістила пастухам про народження Христа). Традиційно обов’язок виглядати різдвяну зірку покладають на наймолодших у родині. Під скатертину на святковому столі стелять солому – як символ ясел, у яких народився Ісус Христос. По кутках столу кладуть часник як захист від нечистої сили. У деяких сім’ях прийнято класти на одному куті головку часнику, щоб оберігав від хвороби і злих духів, на другому – головку маку, щоби були гроші, на третьому – горіхи, аби родина була дружня, на четвертому – яблуко, щоб сад рясно родив.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.