Скалки доброти (притча-оповідання)

Скалки доброти, притча-оповідання

У вихідний день родина відпочивали на пляжі. Діти купалися у морі та будували замки з піску. Раптом у далечині з’явилася маленька бабуся. Її сиве волосся розвівалося від вітру, а одяг був брудний і обшарпаний. Вона щось бурмотіла сама до себе, підбираючи з піску якісь предмети та кладучи їх до сумки. Коли вона проходила повз сім’ї, раз по раз нахиляючись, аби щось підняти, то посміхнулась родині, але ніхто не відповів їй на привітання.
Через багато тижнів вони дізналися, що маленька бабуся все своє життя присвятила тому, щоби підбирати з пляжу скельця, якими діти могли порізати собі ноги.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.