Щаслива родина (притча)

Притча о счастливой семье

В одному маленькому місті живуть по сусідству дві сім’ї. Одні подружжя постійно сваряться, звинувачуючи один одного у всіх бідах і з’ясовуючи, хто з них прав. А інші дружно живуть, ні сварок у них, ні скандалів.

Дивується норовиста господиня щастя сусідки. Заздрить.

Каже чоловікові:

— Піди, глянь, як у них так виходить, щоб усе гладко і тихо.

Прийшов той до сусідського будинку, причаївся під відкритим вікном. Спостерігає. Прислухається.

А господиня якраз порядок в домі наводить. Вазу дорогу від пилу витирає. Раптом задзвонив телефон. Жінка відволіклася, а вазу поставила на краєчок столу. Але тут її чоловікові щось знадобилося в кімнаті. Зачепив він вазу, та впала і розбилася.

— Ох, що зараз буде! — думає сусід.

Підійшла дружина, зітхнула з жалем, і каже чоловікові:

— Пробач дорогий. Я винна. Так невдало вазу поставила.

— Що ти, мила? Це я винен. Поспішав і не помітив вазу.

— Що ти? Не винен ти. Це я була неуважна. Ну да, ладно. Як то кажуть – на щастя!

Боляче защеміло серце у сусіда. Прийшов він додому засмучений. Дружина до нього:

— Ну що ти так довго? Подивився?

— Так!

— Ну і як там у них?

— У них-то кожен сам винен. Ось тому і не сваряться. А ось у нас всі і завжди праві

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.