І раптом все похитнеться (роздуми)

Страшною хвилею проноситься світом новина про смертельний коронавірус, котрий забирає тисячі смертей. Країни закриті на карантин. Всі культурні масові заходи скасовуються. Школи закриваються. Ринок світової економіки зазнає краху. Проте це ще не таке страшне у порівнянні з тим, що нас очікує: прийде час і світ похитнеться.

Як говорить апостол Павло, Господь «голос Якого колись був захитав землю, а нині обіцяв, кажучи: «Ще раз Я захитаю не лиш землю, але й небо». Те «ще раз» вказує, що захитане, тому що створене, – переміниться, щоб перебувало непохитне» (Євр. 12:26-27).

Страх та відчай.

В цей день все здригнеться та захитається. Ісус говорить про це: «І будуть знаки на сонці, місяці й на зорях, а на землі переполох народів, стривоження шумом моря та його хвилями. Люди змертвіють від страху, очікуючи те, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили» (Лк. 21:25-26).

В книзі Одкровення також читаємо: «І царі землі, і вельможі, і тисячники, і багатії, і сильні, і всякий раб, і всякий вільний сховалися в печерах та скелях гір, і кажуть до гір і до скель: «Упадіть на нас і закрийте нас від обличчя того, хто сидить на престолі, і від гніву Агнця, бо прийшов день великий гніву їхнього; і хто може устояти?» (Одк. 6:15-17).

Ми навіть не можемо собі уявити, як все це буде відбуватися.

Божий суд.

Сьогодні досить рідко можна почути слова про суд Божий. Ця тема нікому не підходить, і ми себе починаємо переконувати, що вона дуже страшна та жорстока, бо в ній Бог виступає таким злим. Насправді, все навпаки. В цій темі Бог постає справедливим Суддею. Він буде судити неправедних. Він буде карати нечестивих. Він відплатить кожній людині, давши те, що вона заслужила впродовж свого земного життя.

Для праведних та богобоязливих людей – це надзвичайна новина. «Радується небо, і земля хай веселиться, нехай заграє море і його повнота. Поле й усе що на ньому, хай веселяться; тоді всі дерева в діброві радісно співатимуть перед Господом; бо Він приходить, приходить Він судити землю і судитиме по справедливості всесвіт, і по Своїй вірності народи» (Пс. 96:11-13).

В книзі Одкровення читаємо про сім чаш Божого гніву, котрий приведе до страшного суду над всіма тими, хто не хотів покаятися. «Ідіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву». І пішов перший і вилив свою чашу на землю: і наробився гнояк, злий і поганий, на людях, що мали клейно звіра і що поклонялися образові його. Другий вилив чашу свою на море: і стала кров, як мертвого, і всяка душа жива вмерла, що в морі. Третій вилив чашу свою на річки і на джерела вод: і стала кров. Четвертий вилив чашу свою на сонце: і дано йому палити людей огнем. П’ятий вилив чашу свою на престол звіра: і зробилося царство його мороковим, і кусали язики свої від болю. Шостий вилив чашу свою на річку велику Ефрат: і висохла вода її, щоб приготовився шлях царям від схід сонця. А сьомий вилив чашу свою на повітря; і вийшов голос могутній із храму небес, від престола, говорячи: «Сталося!». І зчинилися блискавиці і голоси, і громи, і землетрус настав великий, якого не було, відколи люди на землі: такий землетрус то ж великий! І зник усякий острів, і гір не знайшлося; а град, завбільшки як талант, падав з неба на людей; і блюзнили люди на Бога, за кару граду, бо кара його велика вельми, але не каялися» (Одк. 16:1-4;16:8;16:10; 16:12;16:18-21).

В цей день не буде ані ліків, ані вакцин. Не буде впливу органів влади. Не буде куди втікати – як тільки до Господа, до Його милосердя, щоби сховатися в тіні Його крил.

І цей суд наближається!

Пророк Ісая говорить про цей день: «Ось Господь пустошить землю і руйнує; Він перевертає її поверхню і розсіває її мешканців. Така ж доля стріне: так народ, як і священика, так слугу, як і його пана; так слугиню, як і її паню; так того, хто купує, як і того, хто продає; так боржника, як і позикодавця; так лихваря, як і того, що віддає лихву. Земля спустошена до решти, пограбована до останку, бо Господь вирік це слово. Земля сумує, заникає; марніє, заникає всесвіт; небо й земля марніють. Земля під своїми мешканцями споганіла, бо вони переступили закон, порушили устав, зламали завіт відвічний. Тому прокляття пожирає землю, і мешканці її несуть за те кару; тому мешканці землі гинуть, людей зосталось мало» (Іс. 24:1-6). Прийде час і нашу землю очікуватиме Божий Суд.

В нас є надія.

Читаючи ці жахливі описи, ми знаходимо і слова підтримки та надії для всіх Божих людей. «Іди, народе мій, увійди у свої кімнати й замкни за собою двері, сховайся на часинку, поки гнів не перейде! Бо ось Господь виходить із свого місця карати мешканців землі за їхню провину. І земля видасть кров, що ввіссала в себе, і не таїтиме більше своїх убитих» (Іс. 26:20-21).

В Приповідках ми знаходимо: «Ім’я Господнє – міцна башта: праведник утече до неї – і буде безпечний» (Прип. 18:10). А в 90 псалмі читаємо такі слова: «Бог – моє прибіжище й моя твердиня, мій Боже, на котрого я покладаюсь» (Пс. 90:2)

Ісу Христос також навчає нас: «Як це почне збуватись, випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близько» (Лк. 21:28). Прихід Господа уже так близько. Та чи ми готові до нього? Весь світ буде здригатися від Божого суду, але Божі люди не будуть боятися, вони навіть не здригнуться. «Тому що ми приймаємо непохитне царство, зберігаймо благодать, то й служімо нею до вподоби Богові з побожністю й острахом. Бо Бог наш – вогонь, що пожирає» (Євр. 12:28-29).

«Бог нам прибіжище і сила; у нещастях з’явився з дужою допомогою. Тим не злякаємось, хоч би й земля провалилась і гори захиталися серед моря. Нехай ревуть, бушують його води, хай дрижать гори від його обурення. Господь сил з нами, Бог Якова – наша твердиня. Ріка, – її відноги звеселяють місто Боже, святі Всевишнього чертоги. Бог серед нього, воно не похитнеться; Бог йому допоможе перед світанком» (Пс. 46:2-6).

«Бо він не захитається повіки пам’ять про праведника буде вічна. Лихої чутки він лякатися не буде, серце його безпечне, довірливе у Господі. Серце його стійке, боятися не буде, аж поки не побачить покореними своїх ворогів» (Пс. 112:6-8).

Сьогодні – сприятливий час для нас.

Смертельна епідемія забрала тисячі життя. І це жахливо, бо кожне життя – дорогоцінний дарунок від Бога. Ще більше болить, що можуть померти ще більше людей, бо немає жодних ліків, а тисячі інших людей відчують економічну кризу. І це все тільки слабенький сигнал на радарі, котрий нагадує про те, що наближається.

 Ми живемо в сприятливому часі. Ми всі – діти Божі, котрі вчаться довіряти Йому серед кризи та бурхливого життя, скріплюючи своє духовне коріння.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.