Велика сила слів –«Пробач мене» (притча)

Дорослі грали в карти, а дівча, років п’яти, лежало на печі і дивилося на них. Чистим дітям нерідко відкривається інший світ. Вона бачила, як біси стояли за спинами тих, хто грав карти і в своїх хартіях – паперах писали їхні гріхи. І тут, як звичайно буває в азартних іграх, почалася сварка, всі стали лаятися, кричати, і дівчинка побачила, що у бісів закінчився папір, а гріхи все ж додавалися, тоді вони почали писати їх на своїх лапах і животах. І раптом серед сварки один з гравців встав і каже: «Пробач мене, брати».

І всі хором відповіли: «Бог тобі простить, нас прости». І в цей час хартії бісів загорілися, загорілися і гріхи, записані на їх лапах і животах. Дівчинка, бачачи це, почала сміятися. Всі звернули на неї увагу, стали розпитувати, вона і розповіла, що бачила і чому так сильно сміялася.

Велика сила простих слів: «Бог простить». Ними спалені наші повсякденні гріхи. «Пробач мене» – як важко буває вимовити ці слова, але, сказані, як легко вони повертають світ у наші душі і сім’ї. Навчимося просити вибачення і прощати один одного, адже до цього нас закликає Господь і Свята Церква.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.