Притча: Про молитву і деревце

Притча: Про молитву і деревцеОдин монах посадив деревце оливи і став молитися:

“Господи, пішли моєму деревцю дощ”.

І Господь послав на землю дощ.

Деревце наситилося вологою, а чернець продовжував молитися: “А тепер, Господи, я прошу надіслати багато сонечка – моєму деревцю потрібно тепло”.

І Господь посилав сонце. Дерево росло.

Чернець продовжував за нього молитися: “Господь, пішли невеликий мороз, щоб зміцнити коріння і гілки”.

Господь послав мороз і …. дерево загинуло.

Чернець дуже засмутився. Він пішов до іншого ченця, щоб розповісти свою історію і поділитися сумом.

“У мене теж є оливкове деревце, дивись” – відповів інший монах.

Його дерево прекрасно зростало.

“Але я молився по-іншому.

Я сказав Богу, що Він – Творець цього деревця і краще знає, що для нього потрібно.

Я просто просив Бога подбати про нього, і Він це робить”.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.