Притча про те, як побачити Бога

Притча про те, як побачити Бога

Одного разу могутній король скликав усіх чаклунів, мудреців та жерців свого королівства, жадаючи, аби вони показали йому Бога. їм загрожувала найстрашніша кара, якщо не потрафлять цього зробити. Бідолахи у відчаї рвали на голові волосся, не знаючи, що діяти. Тоді з’явився один пастух, який пустив вістку, що може дати собі раду з цим завданням.

Його відразу представили королю. Пастух вивів короля на терасу.

–   Подивись на сонце! – сказав він.

За якусь хвилину король затулив очі і вигукнув:

–   Ти що, хочеш, аби я осліп? О Господи!

–   Сонце – це лише малесенька частинка Творця, – відпо­вів йому пастух, – ба навіть не одна іскра Його сяєва… Як же можеш сподіватися, що твої очі уздрять Його самого?

Щодня учень ставив одне і те саме питання:

–   Як мені знайти Бога?

І щоденно отримував від свого учителя ту саму таєм­ничу відповідь:

-Ти повинен цього хотіти.

–   Але ж я прагну Його усім своїм серцем. Чому ж не знаходжу?

Якось учитель разом із учнем купалися в ріці. Раптом учитель вхопив хлопця за голову, занурив його цілого у во­ду і досить довго не відпускав. Бідолаха у цей час тільки розпачливо борсався, намагаючись вивільнитися.

Наступного дня учитель спитав:

–   Чому ж бо ти так сіпався, коли я тримав тебе під водою?

–   Бо мені страшенно бракувало повітря.

–   От коли тобі буде дарована благодать так само від­чувати потребу у Господеві – неодмінно знайдеш Його.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.