Розважання на 40 дні Великого посту

ТРЕТІЙ ДЕНЬ.

Ісус Христос бажає терпіти.

Пригадай собі, що ніхто так не любив людей, як Господь наш Ісус Христос, бо «полюбивши своїх, що були на світі, до кінця їх полюбиш» (Ів.13,1), і ще ніхто не любив так Господа Бога, як Він. Але між ображеним Господом Богом і чоловіком була прірва. Господь наш Ісус Христос хотів поєднати Бога з чоловіком, а що це могло статися лише через Його муку, то бажав Він її цілим Серцем. «Лише хочу бути хрещений Хрещенням (кривавою мукою), як же Мені тяжко, доки не скінчиться» (Лк. 12,50).

Ця мука представляється Йому в Гетсиманії в усій своїй жорстокості, так що Він сумує, тривожиться і обливається кривавим потом. Він однак не втікає перед жертвою, але каже до Отця: «Та не моя воля, а Твоя нехай буде» (Лк. 22,42).

А ми не хочемо терпіти і тремтимо при згадці терпіння. Тим часом терпіти мусить кожен чоловік: один мусить терпіти хворобу, інший убогість, інший переслідування, інший є людям, ще інший є сам собі причиною терпіння. «хоча б ти хотів утекти на кінець світу, всюди знайдеш хрест і терпіння» – каже Тома з Кемпіс.

І ти певно, любий приятелю, багато терпів у житті, а терпіння твої були тяжкі, бо у них не було тої згоди з волею Господа Бога, котре дуже полегшує терпіння. Здається, ти кидався, виривався, нарікав у своєму терпінні, а те все не лише не приносило тобі відради, але й ще додавало терпіння. До таких людей відзивається святий псалмоспівець: «даремне ви рано встаєте, встанете після сидження ви, що їсте хліб болю» (Пс. 124,2). Це значить, що якщо Господь Бог зішле на когось терпіння, воля Божа мусить на ньому сповнитися і чоловік сам не зможе їх уникнути. Святе підкорення Божій волі не лише зменшує терпіння, але і в терпінні збільшує чоловіка, запалює його до терпіння. Святі Божі угодники, пригадуючи собі, як багато терпів Ісус Христос з любові до нас, бажали за ту любов віддячити Ісусу Христу своїм терпінням. Проте не лише приймали терпіння, яке Господь Бог на них зсилав, але ще й самі просили терпіння.

Ах, як же нам до цього ще далеко, хоч Ісус Христос і за нас терпів, і ми маємо Йому віддячити!

Постановлення: нинішнє терпіння, яке Господь на мене зішле, перенесу терпеливо з вдячності для Ісуса Христа.

Приклад:  Святий Франц Ксаверій (1552р.), апостол Індії котрий протягом 10 років охрестив 1 міліон 200 тисяч індіан, був великим любителем розп’ятого Ісуса Христа і мав велике набожество до Його мук. Терпіння і жертви, які носив у пращах апостольських, були безмірні. А однак, попри те, коли йому Господь Бог давав утіхи, він молячись, плакав: «Господи досить потіх, дай більше хрестів і терпінь!».

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.