Шукання істини (притча)

6 червня:

pro-lyubov2_14

Потрапив один мудрець на небо.

– Як прожив ти своє життя? – спитав його ангел.

– Шукав істину, – відповів мудрець.

– Це добре! – похвалив мудреця ангел.

– Розкажи, що робив ти, шукаючи істину.

– Я знав, що мудрість, яку зібрали люди, записана в книгах, і багато читав, – сказав мудрець, і ангел усміхнувся.

– Небесну мудрість передає людям релігія. Я вивчав святі книги і ходив у храми, – сказав мудрець.

Усмішка ангела засяяла ще більше.

– Я багато мандрував, шукаючи істину, говорив далі мудрець, і ангел прихильно кинув головою.

– Я люблю бесідувати і сперечатися з іншими мудрецями. У наших суперечках народжувалася істина, додав мудрець, і ангел знову кинув головою

Мудрець замовк, і обличчя ангела раптом спохмурніло.

– Хіба я щось робив неправильно? – здивувався мудрець.

– Ти все робив правильно, але нічого не розповів про любов, – відказав ангел.

– Я не мав часу на любов, я шукав істину! – гордо оголосив мудрець.

– Немає істини там, де немає любови, гірко вигукнув ангел. – І найглибша істина народжується тільки з глибокої любови.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.