Істина життя (притча)

Попав Мудрець на небеса і зустрівся з Ангелом.

-Як ти провів своє життя на землі? – запитав Ангел.

-Я постійно знаходився в пошуках істини, – відповів Мудрець.

-Це прекрасно! – похвалив Ангел. – А що ж ти робив, щоб знайти цю істину, чим займався, щоб її побачити?

-Мудрість накопичувалася людьми і записувалася в книгах, тому я багато читав, – відповів Ангелу Мудрець.

Ангел посміхнувся.

-Небесна мудрість передається людям через релігію, тому я вивчав святі писання і відвідував храми, – відповів Мудрець.

Усмішка Ангела стала світлішою.

-Я подорожував, розмовляв і сперечався з іншими мудрими людьми, і в цих суперечках народжувалася правда і істина.

Ангел прихильно посміхнувся.

Мудрець замовк… А обличчя Ангела стало похмурим, а посмішка зникла…

-Я щось зробив неправильно? – запитав здивовано Мудрець.

-Правильно, але ти нічого не розповів про Любов, – відповів задумано Ангел.

-Так у мене ж зовсім не було часу на цю Любов, адже я був зайнятий пошуками істини! – гордо відповів Мудрець.

-Де немає Любові, там немає істини… Найглибша істина народжується тільки із найглибшої любові, – сумно відповів Ангел і зник…

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.