13 лютого Церква згадує свв. чудотв. і безсрібників Кира та Йоана.

Результат пошуку зображень за запитом свв. чудотв. і безсрібників Кира та Йоана."

Житіє святих чудотворців і безсрібників Кира та Йоана

Тропар, гл. 5: Через троїчну благодать, яка оселилась у чистих серцях ваших, преблаженні Кире та Йоане, явились ви духів нечистих страшними прогонителями. І не лише явних, а й тайних недугів лікарями були, тому маючи дерзновення до чоловіколюбця Бога, безперестанними вашими молитвами душевні наші пристрасті зціліть.

Кондак, гл. 3: Від божественної благодаті дар чудес прийнявши, святії, чудодієте безперестанно, всі пристрасті наші невидимим ліком відсікаючи, Кире премудрий із Йоаном славним, бо ви є лікарями божественними.

У часи переслідування християн за Диоклетіяна в Олександрії жив благочестивий і учений лікар на ім’я Кир, який не те, що не брав від хворих жодної платні, а ще й приводив їх до пізнання Ісуса Христа і навертав багатьох поган. Довідався про це мучитель і наказав його ув’язнити, та святий Кир, за наказом Божим, сховався в Аравії. Там він прийняв монаше життя і продовжував лікувати хворих, однак не людськими ліками, а самою лиш молитвою, бо Бог дав йому силу чудесного зцілення.

Дізнався про це один воїн на ім’я Йоан. Був він родом з Едеси, а в Єрусалимі, куди прийшов поклонитися святим місцям, почув про святого безсрібника (так звалися християнські лікарі, що лікували без платні) Кира і, приставши до нього, разом з ним навертав поган і прислуговував хворим.

У тому часі олександрійський мучитель Сиріян у місті Канопі схопив одну невісту, Атанасію, і трьох її доньок: 15-літню Теоктисту, 13-літню Теодотію і 11-літню Євдоксію, і кинув їх у в’язницю. Довідавшись про це, святі Кир і Йоан, поспішили до Канопи, щоб скріпити матір і її доньок у Христовій вірі і заохотити їх до витривалости. Однак погани впіймали святих безсрібників і привели їх на суд, на якому святі прилюдно славили Христа. І Сиріян віддав їх на муки, наказавши бити бичами, палити смолоскипами, рани натирати оцтом, сіллю і січеним волосом, ноги обливати гарячою смолою – усе це святі стійко терпіли і продовжували голосно славили Ісуса Христа. Дочки святої Атанасії, які це бачили, не злякалися мучителів і, на очах своєї матері, перенесли такі самі муки. Тоді Сиріян наказав матір і її дочок стяти мечем, а після них на тому ж місці було стято святих Кира і Йоана. Сталося це 31 січня 311 р.

Святих християни поховали в церкві святого Марка, а за імператора Теодосія Молодшого їх мощі було перенесено до села Манутин, де прославилися вони численними чудесами. Пізніше мощі було перенесено до Риму, а з Риму до баварського міста Мюнхену, у церкву святого Михаїла.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.