16 жовтня Церква згадує св. свщмч. Діонісія Ареопагіта.

Святого священномученика Діонисія Ареопагіта, учня святого апостола Павла

Тропар, глас 4: Благості навчився і у всьому трезвився, благим умом священноліпно одягнувшись, зачерпнув єси від посудини вибраної невимовне і, віру зберігши, рівний біг звершив єси, священномучениче Діонісіє, моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

Кондак, глас 8: Небесні врата пройшовши духом, як учень апостола, який третього неба досяг, Діонісіє, невимовним збагатився єси розумом і озорив єси у тьмі невідання сидящих. Тому зовемо: радуйся, отче всесвітній.

Коли святий апостол Павло проповідував в Атенах Христову науку, і голосив поганам “невідомого” їм Бога,- тоді деякі мужі повірили ,в його науку, “серед яких і Діонисій Ареопагіт та одна жінка, на ім’я Дамаріса, й інші з ними” (Ді. 17, 34). За словами святих Йоана Золотоустого і Амвросія, Дамаріса була дружиною Діонисія, пам’ять якого нині вшановуємо, і який тоді прийняв хрещення з рук апостола Павла.

І серце його запалало великою спрагою, щоб усі повірили в Христа Спасителя, тому він пішов із Павлом і супроводжував його всюди, проголошуючи віру Христову і зростаючи у чеснотах.

Згодом апостол Павло настановив його єпископом Атен. Святий Діонисій навернув багатьох до Христової віри, утвердив Атенську Церкву, а в часи переслідування християн за імператора Домитіяна (96 р.) прийняв мученицьку смерть від меча. На дев’яностому році життя святий отримав вічну нагороду.

Цього святого Діонисія не слід плутати з іншим св. Діонисієм, просвітителем Галії (тепер Франція). У місті Парижі він заснував християнську громаду. В часи переслідування християн за імператора Максиміяна, який навмисно вибрався до Галії, щоб там проливати християнську кров, намісник Парижу Фесценин наказав доставити на суд єпископа Діонисія разом з двома його товаришами, священиком Рустиком і дияконом Єлевтерієм. Усі троє перенесли тяжкі муки: їх били, палили вогнем на залізній решітці, мучили у в’язниці, а під кінець стяли мечем (сталося це між 286-292 рр.). Тіла мучеників мали викинути в річку, але одна побожна жінка на ім’я Катуля викупила їх у вояків і поховала в місці, де згодом звели славний нині монастир і церкву на честь святого Діонисія.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.