Святої славної мучениці Ірини
Тропар, гл. 4: Агниця Твоя, Ісусе, Ірина,* кличе великим голосом:* Тебе, жениху мій, люблю і, Тебе шукаючи, страдаю,* і разом з Тобою розпинаюся, і погребуюся хрещенням Твоїм,* і терплю ради Тебе, щоб і царствувати в Тобі,* і вмираю за Тебе, щоб і жити з Тобою,* та як жертву непорочну прийми мене, що з любов’ю пожертвувалася Тобі.* її молитвами як милостивий спаси душі наші.
Кондак, глас 4: Дівства благами прикрашена, діво, стражданням ще кращою стала ти, Ірино, кров’ю своєю обагрянившись, оману безбожжя низложила єси, тому й прийняла та почесті перемоги з рук создателя твого.
Або сей, глас 4: Міцно душу вірою озброївши, Ірино, явно осоромила лукавого єси, і до Христа привела ти множество людей, блаженна, і, порфиру криваву носячи, з ангелами нині веселишся.
Свята Ірина походила з сербського княжого роду, була вона дочкою Ликинія і Ликинії з міста Магедона в Македонії. У поганстві вона звалася Пенелопа. Христову віру свята дівиця прийняла ще в апостольські часи, охрестив її, згідно з одними джерелами, святий Тимотей, а згідно з іншими – учень святого Павла Теотим. Своєю терпеливістю вона навернула батька і матір і вони стали християнами. Її кілька разів судили, вона витерпіла великі муки і навернула дуже багато поган. Згідно з одними джерелами, мучитель наказав її стяти мечем; згідно з іншими – вона померла у печері в Ефесі, цілковито посвятившись своєму небесному Обручникові Ісусові. Її пам’ять здавна глибоко почитали вірні, в її ім’я освячували багато церков, як, наприклад, церкву святої Ірини у Царгороді, над морем.
__________
І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
__________
У той самий день
Блаженної Тарсикії Мацьків
Блаженна Тарсикія Мацьків (23.03.1919 – 18.05.1944)
Народилася в Ходорові на Львівщині. Монахиня Сестер Служебниць жертвувала себе за навернення Росії і за Церкву. Її розстріляв солдат за те, що вона монахиня. Похована в монастирському городі в Кристинополі, а в 1956 році перезахоронена на Личакові у Львові (поле 21). На даний час мощі с.Тарсикії зберігаються в монастирській каплиці Сестер Служебниць у Львові на вул. Пасічній, у Ходорові і в Стрию.
Квітку її життя, сповнену пахощів чеснот і барв духовної втіхи, безжалісна смерть несподівано скосила в одну мить, але постріл гвинтівки не перервав її пташиного злету до висот вічності. Те, що було постійною її думкою і найпотаємнішим прагненням її серця, здійснив Господь, єдиний Відатель тайн людської душі. Жертву прийнято, тепер на черзі – сповнення обітниці.
Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ