19 лютого Церква згадує прп. Вукола, єп. Смирнського. Св. свщмч. Сілвана, єп. Ємеського, і тих, що з ним.

Житіє преподобного отця нашого Вукола, єпископа Смирнського

Тропар, глас 4: Правилом віри і образом лагідности,* учителем повздержности явила Тебе Твоєму стаду всіх речей істина.* Ради цього придбав Ти смиренням високе, убогістю – багате,* отче, священноначальнику Вуколе.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

Кондак, глас 4: Священства світлом сяючи, просвітив ти людей, святителю, і темряву ідольську знищивши, світанком же зцілень мряку розоривши, перейшов ти до сяйва незаходимого, молячись, Вуколе преблаженний, за нас, тебе вірно почитаючих.

Святий Вукол був учнем євангелиста Йоана, який висвятив його на єпископа Смирнської Церкви. Згідно з деякими церковними письменниками, саме його стосуються ці слова святого Йоана: “І до ангела Церкви в Смирні напиши: Ось що говорить перший і останній, хто був мертвий, і є живий: Знаю твоє горе і вбогість, а втім ти багатий, – і обмови від тих, що звуть себе юдеями, а не є ними, але – зборище сатани. Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих вас диявол у темницю, щоб випробувати вас, і матимете горе десять днів. Будь вірний до смерти, і дам тобі вінець життя” (Од. 2, 8-10). Святий Вукол, згідно з переданням, висвятив на священика святого Полікарпа (його пам’ять вшановуємо 23 лютого), а перед смертю призначив його своїм спадкоємцем на єпископство. Однак напевно не можна цього стверджувати, бо, згідно зі святим Єронімом, Полікарпа на єпископство поставив сам святий Йоан. При гробі преподобного Вукола діялися численні чуда.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.