20 вересня Церква згадує св. мчч. Созонта. Передсвяття Різдва Богородиці.

Передпразденство Різдва Пресвятої Богородиці

Тропар передсвяття, глас 4: Із кореня Єссеєвого і з бедер Давидових * богоотроковиця Маріям днесь родиться нам, * і радістю радується все і оновляється. * Зрадійте сукупно, небо і земля, * возхваліть її, вітчизни народів. * Йоаким веселиться і Анна торжествує, зовучи: * Неплідна родить Богородицю і кормительку життя нашого.

Кондак передсвяття, глас 3: Діва днесь і Богородиця Марія, * безконечна світлиця небесного жениха, * родиться з неплідної Божим замислом; * колесниця Слова прикрашується, на це бо і передсказана була * – божественні двері і Мати сущого життя.

Свята Церква приготовляє нас до великого свята. Завтра святкуватимемо пам’ять Різдва Пресвятої Богородиці. Завтра зійде на світ те сонце, без якого для нас нема життя. Тому Христова Церкова, повна радости, готується до цього торжества. “Із кореня Єссеєвого і з бедер Давидових богоотроковиця Марія днесь родиться нам, і радістю радується все і оновляється. Зрадійте сукупно, небо і земля, возхваліть її, вітчизни народів. Йоаким веселиться і Анна торжествує, зовучи: Неплідна родить Богородицю і кормительку життя нашого”. Чи не було б добре нам очистити свою совість, приступивши до таїнства покаяння? А завтра чистим і безвинним серцем славити Пресвяту Богородицю і просити в Неї усякі ласки, які нам потрібні? Подумаймо про це.

__________

У той самий день

Тропар мученика, глас 4: Мученик Твій, Господи, Созонт, * у стражданнях своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого, * мавши бо кріпость Твою, він мучителів подолав, * сокрушив і демонів зухвальства безсильні. * Його молитвами спаси душі наші.

Кондак мученика, глас 2: Істинного й богомудрого мученика,* випробуваного страждальця благочестя,* зібравшись сьогодні, велегласно прославмо Созонта,* тайновидця благодаті, і щедрого подателя зцілень.* Бо він молить Христа Бога за всіх нас.

Святого мученика Созонта

Святий Созонт родом був з Ликаонії. Походив він з убогої родини і пас вівці, однак душа його повна була всякої чесноти і палала вогнем любови до Господа Бога і Спаса свого. Одного разу прийшов він до міста Помпеополя, коли там перебував імператор-мучитель Максиміян. Святий Созонт уночі ввійшов до поганської божниці, відірвав золотому ідолові руку, розбив її, а золото роздав бідним. Коли наступного дня погани почали хапати і мучити людей, яких запідозрювали у тому вчинку, тоді Созонт сам став перед судом і признався, що це він зробив, аби показати всім безсилля ідола, якому вони у своєму засліпленні покланяються. Тоді його схопили і віддали на муки. Його піддавали різним тортурам і били доти, доки святий слуга Божий не віддав у муках свою душу. Мучитель наказав тіло спалити, але вдарила сильна буря з громами і тіло не спалили. Вночі, у непроглядній пітьмі, над тілом мученика заясніло світло, то християни забрали мощі святого Созонта (до хрещення він називався Тарасій) і чесно поховали. Постраждав він близько 288 р. Бог прославив його мощі численними чудами.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.