23 грудня Церква згадує свв. мчч. Мини, Єрмогена і Євграфа. Неділя 30-та по Зісланні Святого Духа.

Результат пошуку зображень за запитом "Святих мучеників Мини, Єрмогена і Євграфа"

Святих мучеників Мини, Єрмогена і Євграфа

Тропар, глас 8: Повздержністю пристрастей вогненні умертвивши видіння і порухи, Христові мученики прийняли благодать недуги відганяти від немічних і за життя і по кончині чудодіяти. Воістину чудо преславне, кості бо нагі виточують зцілення, слава Єдиному і Создателю Богу.

Кондак, глас 1: Мину чудного, Єрмогена Божественного разом з Євграфом священними солодкоспівами почитаймо всі, як тих, які почитали Господа, і страждали за Нього, і до ликів Безплотних на Небесах долучились, і чудеса зливають.

Святий Мина, муж дуже вчений, родом з Атен, був тайним християнином і великим достойником при Максимині. Коли в Олександрії дійшло до протистояння між християнами та поганами, тоді Максимин послав Мину навести лад у тому місті, а християн покарати і прогнати з міста. Святий Мина, прибувши до Олександрії, заспокоїв жителів і став проповідувати науку Христа Спасителя, багатьох навернув до Христової віри, а Бог дав йому силу оздоровляти хворих. Погани донесли про це до Візантії, тоді Максимин послав іншого достойника, поганина Срмогена, щоб навернув Мину назад до поганства або замучив його. Але обстоювання християнської віри на суді, а потім терпеливість святого Мини, з якою він переніс найтяжчі муки, зворушили Єрмогена; він прилюдно припав до ніг святого мученика і визнав Христа Спасителя, прийняв хрещення, а через певний час був поставлений єпископом.

Коли ж Максимин довідався, що Єрмоген став християнином і що він та Мина навертають поган до Христової віри та будують християнські церкви, то взяв зі собою десятитисячне військо і сам прибув до Олександрії. Святі Мина і Єрмоген перенесли найтяжчі муки, а кінець був такий, що грек Євграф, писар Максимима, на суді визнав Христа Спасителя, чим дуже розгнівав імператора, який у шаленстві вирвав меч з рук вояка і власноруч убив святого Євграфа, і той прийняв хрещення кров’ю, вінець мученика і вічну нагороду. Потім він наказав стяти мечем святих Мину і Єрмогена. Сталося це близько 311 р.

Мощі святих мучеників згодом було перенесено до Царгорода, а імператор Юстиніян Великий побудував церкву на честь святого Мини Олександрійського. Святий Йосиф Піснеписець уклав у пам’ять святих мучеників канон, в якому згадує про чудесні оздоровлення, які відбулися при їх мощах.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.