Друзі невидимі (13 січня)

Ніколи не впадайте у розпуку, не втрачайте надії. Просто будьте джерелом помочі іншим.

Майте більше співчуття. Відчувайте більше ніжности до інших. Ваше життя не суцільні клопоти. Золото не лишається в топильні – лиш доки його очищують. Я вже чую музику й марш невидимої сили небесного війська, що тішиться з вашої перемоги.

Жоден Мій послідовник не схибить і не спіткнеться, якщо одного разу спаде запона, яка заступає йому зловтіху злих духів з цих невдач і біль та розчарування тих, хто бажає, щоб він перемагав Моєю силою й ім’ям, і їх радісний захват від здобутої перемоги.

Моя сила – та сама, якою Я скорив Сатану у Пустелі – це туга й печаль у Саду і навіть Смерть на Голготі.

Міркуйте про це.

Усяку журбу вашу покладіть на Нього, бо Він піклується про вас (1 Петра 5, 7).

Із книги «Бог кличе тебе. Поради на щодень».

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.