Йде собі пустелею чоловік , аж раптом чує:
– Підніми жменю камінців, поклади їх у кишеню і назавтра воднораз пошкодуєш і зрадієш.
Чоловік так і зробив. Нахилився долі, згріб жменю камінців і поклав їх у кишеню.
Наступного ранку він сягнув до кишені і знайшов там діаманти, рубіни, смарагди.
Він і радів, і шкодував. Радів, що таки підняв ті камінці, але шкодував, що не взяв більше.
Так само є зі Словом Божим.