Чоловік одружився на красивій дівчині. Його любов до неї була безмірною. Одного разу у неї виявили шкірне захворювання і краса стала її залишати. Чоловік відправився в подорож і на зворотному шляху він втратив зір. Але незважаючи ні на що, вони жили так, як і раніше.
Згодом вся її краса вичерпалася, але сліпий чоловік не помічав цього і продовжував любити свою дружину, так само сильно, як і вона любила його. В один з наступних днів вона померла. Її смерть занурила його в печаль і страждання. Провівши всі необхідні ритуали, він вирішив покинути місто.
– Як ти зможеш ходити без сторонньої допомоги? Адже весь цей час ти справлявся завдяки своїй дружині, – пролунав голос перехожого.– Я не сліпий, – відповів чоловік. Я лише прикидався. Якби вона знала, що я можу споглядати її потворність, це ранило б її куди більше, ніж хвороба. Вона була хорошою дружиною. Я лише хотів зберегти її щастя…