Мій дорогий друже!
Як ти поживаєш? Я посилаю тобі цей лист і бажаю сказати тобі, як сильно Я люблю тебе і піклуюсь про тебе. Я бажаю стати частинкою твого життя. Сьогодні вранці, коли ти пробудився, Я був з тобою у світлі Мого прекрасного сходу сонця, яким була наповнена твоя кімната. Я надіявся, що ти скажеш Мені: «Доброго ранку!» Але ти не зробив цього. Я подумав, що було ще рано, щоб помітити Мене. Знову Я хотів звернути твою увагу, коли ти відкрив двері і вийшов у двір. Я поцілував твоє лице ніжним дотиком вітру, Я дихнув на тебе Моїм пахучим, солодким запахом квітів. Пізніше Я прослав тобі веселу пісню через птахів, сидячих на деревах, але ти пройшов мимо Мене. В цей день Я слідкував за тобою, коли ти розмовляв з своїми друзями. О, як Я хотів, щоб ти поспілкувався і зі Мною. Я чекав…, чекав…, та ти пішов своєю дорогою. Після обіду Я послав тобі освіжаючий дощик, який виблискував для тебе з кожною дощовою крапелькою. Я навіть крачав до тебе декілька разів голосом грому, щоб ти звернув свою увагу. Пізніше Я намалював тобі прекрасну веселку на Моїм небозводі. Я думав ти будеш зі Мною, та ти не впізнав Моєї присутності. Ввечері Я послав тобі красивий захід сонця. Потім тисячу разів мерехтів Своїми зірками, надіявшись, що ти побачиш Мене. Але й цього не помітив…
Вночі, коли ти лягав спати, Я освітив твоє лице срібним світлом місяця, щоб ти знав, що Я з тобою. Я надівся, що ти поговориш зі Мною, та ти промовчав. Від цього Мені стало боляче. Та все ж Я дивився на тебе всю ніч і чекав, що ти, можливо скажеш Мені «Доброго ранку», коли встанеш…
Кожен день Я являюсь тобі багатьма чудними дорогами, з надією, що ти приймеш Мене, як свого Пастиря, бо тільки Я один можу задовольнити всі твої потреби. Моя любов до тебе глибше, ніж океан. Якби ти знав, як Я хочу бути близько до тебе і помагати тобі! Але Я хочу, щоб ти покликав Мене, звернувся до Мене, поговорив зі Мною! Я маю чим поділитись з тобою. Я не буду більше тривожити тебе. Ти можеш, якщо хочеш, вибрати Мене. Зроби свій вибір. Я буду чекати тебе тому, що Я люблю. Надіюсь скоро почути тебе…
Твій вірний друг Ісус.
«Бо Його невидиме від створення світу, власне Його сила й Божество думанням про твори стає видиме» (Римл. 1:20)