9 липня:
Якось купець вирушив в іншу країну і прийшов у дивне місто, де всі були в кайданах. Купець подумав: – «А якщо і мені одягнути кайдани, то що я буду робити?» зненацька, у ту саму мить, з’явилася варта і побачивши вільного чоловіка, закувала його в кайдани.
Втративши змогу повернутися до дому, купець занепав духом. Він взявся розпитувати нещасних городян, чому вони всі в кайданах. А ті відповіли, що в їхньому місті з давна так заведено. Купець запитав:
– Не вже кожен мешканець міста приречений носити кайдани?
Люди відповіли йому:
– Ходять чутки, що інколи до міста приходить один старий, який вільний і не носить кайданів. Тільки він знає як звільнитися від них. Він так рідко приходить, що багато хто має сумнів чи це правда.
– Нічого не вдієш, – подумав купець, може я ще побачу цього старого і дізнаюся як мені звільнитися.
Від тоді спливло чимало літ. Купець постарів і посивів. І от, одного разу побачив він старого, що вільно і шов по вулиці, не закутий у кайдани.
– Діду, – вигукнув в’язень, – допоможи мені звільнитися від пут.
– Синку, – відповів старий, – подумки промовив до себе: «нехай варта мене враз звільнить з кайданів» і ти будеш вільний.
В’язень подумав, що це невдалий гіркий жарт, але спробував подумки вимовити ці слова. Умить з’явилася варта і звільнила його від кайданів.
Купець поквапився піти з того дивного місця, дивуючись з того, що з ним сталося. Вибігши за ворота, він знову побачив того ж самого старого, який допоміг йому вийти на волю.
– Діду, скажи мені, – звернувся до нього купець, – яка таємниця цього дивного міста?
– Це місто непросте, – повів старий, – тому, що в ньому обертаються на в’язнів і звільняються від пут, тільки но подумавши про це. Ти тому і врятувався, що повірив моїм словам, а ті, хто мені не вірять, залишаються в’язнями цього міста і я безсилий їм допомогти.
Кожен із нас – в’язень гріха. Але прийшов Ісус, щоб звільнити нас від цих пут. Повіривши Йому, ми зможемо знайти довгождану свободу, зцілення і відродження.