Ми живемо в невизначеності та страху, котрі приносить із собою пандемія. Закрившись у своїх будинках, ми не знаємо, що нас чекає у майбутньому.
Праведний Йов, переживши чи не найжахливіші терпіння, не відвернувся від Бога, а все повторював: «Господь дав, Господь і взяв. Нехай ім’я Господнє буде благословенне!» (Йов. 1:21). Слова, котрі повинні звучати у наших устах в ці години безвихідності та відчаю.
Що станеться, коли наші справи підуть не так, як ми собі запланували? Чи станемо ми і тоді продовжувати надіятися та довіряти Богу? Якщо все розвалиться? Якщо все втратиться? Якщо все повернеться з ніг на голову? Чи тоді будемо ми здатні прославляти Бога серед свого болю та горя?
Вся книга Йова звернена до єдиного питання: чи будемо ми поклонятися Господеві, якщо в нашому житті щось піде не так? Для самого Йова майже все, що могло піти не так, так і сталося, але він і надалі залишився вірним Богові. Він поклонявся Йому, прославляв Його, покритий виразками та трупами, попелом та брудом, не переставав дякувати Богові.
Як ми почитаємо та прославляємо Бога, коли не розуміємо, що відбувається у нашому житті? Як ми стримуємо свій погляд на Бозі, коли наші очі наповнені сльозами?
Дякуймо Богу за все. Прославляймо Його за безмежну любов та милосердя, не зважаючи на наші проблеми. Тоді ми зробимо так, як зробив Йов. «Нагим вийшов я з материнської утроби, нагим і повернусь туди. Господь дав, Господь і взяв. Нехай ім’я Господнє буде благословенне!». У всьому тому не согрішив Іов і не сказав нічого нерозважливого проти Бога» (Йов. 1:21-22).
В нашому житті ми маємо чимало причин для прослави Бога. В житті не завжди все йде добре та гладко, але і не завжди все погано. У нас завжди відбувається і щось гарне та світле, і одночасно сумне та тривожне. Не опускаймо своїх рук та надії на Бога, прославляймо Його завжди, особливо серед бід та терпінь.
Дякуймо Йому за все, бо Він – добрий та люблячий: «Ти дав мені життя і милість, і Твоя опіка зберегла мій дух» (Йов. 10:12). Бо Він – всемогутній: «Бог, справді, силою великий, і хто такий учитель, як Він?… Бог своїм голосом гримить предивно, творить діла великі, нам незбагненні!… Всесильний! Не можем Його осягнути! Великий силою і правом, повний правоти – не утискає» (Йов. 36:22; 37:5,23). Бо Він помічає будь-яку дрібницю у нашому житті: «Він знає мою путь і мою зупинку; нехай же мене випробує: як золото, я вийду…Чи ж він доріг моїх не бачить? Чи ж він не лічить усіх моїх кроків?» (Йов. 23:10; 31,4). Бо у Нього все під контролем: «Хто йому довірив землю? Хто доручив йому всесвіт?» (Йов. 34:13). Бо у Нього є план щодо нашого життя: «Виконує бо свою постанову, а й ще багато іншого, що в ньому існує» (Йов. 23:14). Бо Він завжди захистить нас: «Він завжди може смиренних підійняти вгору і засмученим дати дізнати щастя» (Йов. 5:11).