Це була дерев’яна тридільна будівля, зведена з соснового дерева на дубових підвалинах. Над навою на світловому восьмерику здіймалася баня з золоченим кованим хрестом. Стіни храму прикрашав стінопис. Розміри храму 20 х 8 ліктів (лікоть – одиниця довжини, яка становила 69 см), тобто була невеликою розмірами і з певного часу вже не задовільняла парафіян Жовківського передмістя. Зображення храму не збереглося.
У 1721 році церква отримала привілей від королевича Костянтина Собєського. Церква Св влкмч. Димитрія у 1723 році з дозволу королевича Костянтина віддав півчверті (біля 2 га) замлі Федір Кічало, за що сім’я Кічалів одержала від громади в 1725 році певну винагороду. У 1725 році церковне братство також передало церкві півчверті поля. У 1740 році до двох церков Куликова належало 300 родин парафіян. Парохом на той час був о. Іван Тарнавській.
У 1787 році 2 церкви і костьол мали 32 морги (морг – одиниця площі, яка становить 0.54 га) замлі. Парохом в Куликові у 1795 р. був о. Іван Карповський.
У 1803 році парохом був о. Андрій Яновський.
У 1880 р. на Жовківському передмісті стараннями пароха о. Теофіла Децикевича була зведена нова дерев’яна церква за проектом відомого на той час архітектора Сильвестра Гавришкевича, яку 10 жовтня 1880 року освятив митрополит Йосиф Сембратович. Це була дерев’яна трибанна церква. На превеликий жаль, цей прекрасний храм 15 березня 1899 р. згорів. Зображення церкви не збереглося.
Сьогоднішній храм змурований в 1901 році на місці згорілого храму на добровільні пожертви парафіян Куликова і Жовківського передмістя. Храм цей є мурованою хрещатою одноверхою спорудою, що дуже нагадує споруди відомого архітектора Василя Нагірного.
Храм складається з квадратної нави, витягненого прямокутного бабинця, укорочених прямокутних бокових рамен та гранчатої в плані вівтарної частини з двома прямокутними ризницями по боках. Нава увінчана шоломовою банею на світловому восьмибічному барабані середхрестя, яка завершена ажуровим ліхтарем з маківкою. Гребені двосхилих дахів бокових рамен, бабинця прикрашені кам’яними хрестами, а п’ятисхилий дах вівтаря – залізним кованим хрестом. Кути тинькованих стін церкви і восьмибічного барабану, на якому встановлений купол, підкреслені лопатками, завершені аркатирним пояском. Автори іконостасу та стінопису церкви невідомі. Поруч з церквою в південо-західній частині подвір’я збудована стінна мурована дзвіниця, завершена трьома мурованими сліпими ліхтарями з мініатюрними банями. В дзвіниці в півциркулярно завершеній ніші, що частково виступає зі стіни, знаходиться каплиця з дерев’яною скульптурою Пресвятої Богородиці.