Перенесення мощей во святих отця нашого Никифора, патріярха Царгорода
Тропар, глас 8: В терпінні твоїм отримав ти відплату свою, отче преподобний, в молитвах безупинно терпівши, бідних возлюбивши і їх пригостивши, молися ж Христу Богу, Никифоре милостивий, блаженний, щоб спаслися душі наші.
Кондак, глас 1: Лик патріарший святу твою пам’ять похвалами і піснями, Никифоре, почитає. В переставленні бо, славний, душу твою прийняв Господь. Тому днесь чесна церква величаючи тебе, славить Христа царя, єдиного чоловіколюбця.
Житіє святого Никифора, патріярха Царгородського, подано 2 червня, коли Церква вшановує його пам’ять. Святого Никифора, ревного захисника Христової віри, 13 березня 815 р. за наказом безбожного імператора іконоборця Лева Вірменина було відправлено у вигнання на острів Проконис, де він через 13 років, 2 червня 828 р., помер. Коли з Божою поміччю іконоборська єресь було подолано і свята Церква зажила у мирі, а патріярший престол обійняв св. Методій (замість неповнолітнього царя Михаїла державою тоді управляла його мати Теодора), мощі святого Никифора було перенесено до Царгорода. Патріярх святий Методій особисто, з багатьма єпископами і священиками, прибув на Проконис, і тут у церкві монастиря святого Теодора, побудованого святим Никифором, було знайдено його тіло, що збереглося нетлінним. Щиро помолившись, мощі переклали до нової домовини, яку святий патріярх Методій та єпископи перенесли на корабель і повезли до Царгорода. Домовину з мощами святого зустрічало ціле місто;цар та інші достойники домовину несли на раменах до церкви святої Софії. Цілий день і цілу ніч не припинялися молитви вірних, а наступного дня вранці мощі перенесено було до церкви святих апостолів. Патріярх Методій відслужив Службу Божу, після чого тіло святого поклали у гріб. Торжество це відбулося 13 березня 846 р., у той самий день і місяць, коли безбожний імператор тридцять один рік тому засудив святого Никифора на вигнання. В часі перенесення святих мощей Бог возвеличив їх багатьма чудесними оздоровленнями хворих.