Дурною може бути названа звичайна людина, яка схильна невірно тлумачити те, що трапляється з ним, що робить він сам і що робиться з іншими. Причому він дає цьому настільки правдоподібні пояснення для себе і собі подібних, що світ, в якому він живе, здається логічно завершеним та істинним.
Такому нерозумному одного разу дали глечик і послали за вином до однієї мудрої людини. По дорозі він через свою неуважність спіткнувся об камінь, впав і розбив глечик.
Прийшовши до мудреця, він показав йому ручку від глечика і сказав:
– Така-то людина послала вам цей глечик, але злий і жахливий камінь вкрав у мене його в дорозі.
Ці слова вельми розсмішили мудру людину, але, бажаючи перевірити послідовність його мислення, він запитав:
– Якщо глечик вкрали, навіщо ж ти приніс ручку від нього?
– Я не такий дурний, як думають люди, – відповів нерозумний, – я приніс тобі ручку на доказ моїх слів.