Зібралися якось в кишківнику однієї людини глисти на політичний симпозіум. Спершу виступила аскарида. Вона повідала високому зібранню, що прогрес не повернути назад, а тому пройшли ті темні часи, коли з глистами жорстоко і нелюдяно боролися. І потрібно рішуче та остаточно покінчити з дискримінацією глистів в організмі. Бо глобалізаційні процеси вимагають розвитку толерантності.
Опісторхи захоплено аплодували й скандували рівність в правах з клітин печінки.
Потім почав говорити широкий лентець. Він зробив доповідь про історію питання. Мовляв, був раніше золотий час, коли про глистів ніхто і не знав, не те щоб з ними боротися. Але потім настав непевний і темний час, коли глистів знайшли й стали віроломно труїти й виводити. Однак розвиток не стоїть на місці.
І тепер ніхто не сміє поставити під сумнів рівноправність глистів на харчування і свободу їх самовизначення в організмі. Пригнічувати глистів медпрепаратами та іншим мракобіссям нікому не дозволено. І що потрібно всіма заходами викорінювати глистофобію. Оскільки глисти рівні всім органам людини. І що негоже стояти на шляху прогресу.
Блок мікроскопічних паразитів вніс пропозицію оголосити імунну систему шовіністичною, а людські організми, що не мають глистів – відсталими й не прогресивними. Пропозиція була одностайно підтримана високим зібранням.
Печінковий сисун в блоці з опісторхами виступив за те, щоб виділити глистам квоту на кровопостачання відповідно до їх потреби. І прирівняти в правах до головного мозку.
Після цього слово взяв бичачий ціп’як. Він говорив про те, що шовінізм стосовно глистів абсолютно неприпустимий, оскільки порушує згоду в організмі й веде до наслідків. Він запропонував видати закон, що забороняє неполіткоректні шовіністичні висловлювання. Відтепер замість слова «глист» слід вживати термін «автономний людський орган», а замість слова «паразит» слід говорити «симбіотик другого роду». Ідея про політкоректність була зустрінута бурхливими оплесками, що перейшли в овацію.
Всі були дуже раді й задоволені усталеним ліберальним порядком і влаштували глист-парад. Але тут раптом усі присутні відчули, що чомусь стало холоднішати. І кисню з харчуванням стало зовсім мало. І вирішили вони навіть влаштувати акцію протесту проти такої кричущої дискримінації. Однак не встигли.
Людина померла. Не впорався його організм з паразитами. Не здужали навантаження. Ось і не стало в його кишці ні харчування, ні умов. Здохли разом з ним і його глисти.