– Візьми склянку.
– Взяв.
– Упусти її і подивися, що з нею трапилося.
– Вона розбилася…
– А тепер попроси вибачення і подивись, чи стане вона знову цілою.
“Пробач мені” – це просто слова.
Не треба вести себе так, щоб потім треба було просити вибачення. Можна попросити пробачення, але при цьому ні краплі не каятися у скоєному. Язиком взагалі можна робити багато зла. І ціла річ завжди буде відрізнятися від розбитої, як би її не склеювали потім. І не треба виправдовувати себе: ну я ж вибачився, тобто виконав свій обов’язок.
Ця притча не вчить того, що пробачити не можна, а вчить саме НЕ ОБРАЖАТИ, тобто подивитися збоку на те, що робиш.Ставтеся дбайливо до почуттів іншої людини.