Двоє друзів багато працювали і багато доброго зробили за своє життя. Коли вони потрапили на Небеса, до них підлетів ангел і сказав:
– Ваше добро відчинило перед вами двері в рай. Господь поручив мені одному з вас вручити трубу доброти. Музика цієї труби буде потрапляти в серця людей, що живуть на Землі, і розповідати їм про доброту.
Зраділи друзі і переглянулись – кому ж із них дістанеться труба?
– Я завжди по-доброму ставився до своїх батьків, дітей і дружини. Я часто допомагав сусідам без всякої плати і давав гроші біднякам, – сказав один.
– Мій друг не раз виручав мене, – підтвердив його товариш. – Слава Богу, мені пощастило зустріти в житті безліч добрих людей. Моя мати була ангелом доброти, я просто зобов’язаний хоча б частинку цього добра повернути людям…
Ангел жестом зупинив його і вручив йому величезну сяючу трубу.- Чому ви вирішили вручити трубу моєму товаришеві? – Ображено запитав перший друг. – Я був багатшим і більше допомагав людям.
– Уподібнюйся трубі, коли говориш про добро, отримане від інших. Будь подібний могилі, коли говориш про добро, яке виявлено тобою, – відповів ангел.