Один спортсмен любив здійснювати ранкові пробіжки в парку.
Щоранку він пробігав повз ларьок , у якому продавалися пиріжки . Один пиріжок коштував 10 гривень , спортсмен знав про це і кожного разу , пробігаючи повз прилавок , він кидав продавцеві десятку , але пиріжок не брав .
Спочатку , у продавця такий вчинок викликав здивування , але з часом він звик до дивацтва багатого спортсмена .
Одного разу , коли спортсмен в черговий раз кинув десятку за пиріжок , продавець вибіг з – за прилавка і схопив його за руку , намагаючись щось сказати .
– Ви , напевно , хочете дізнатися , чому я плачу гроші , але ніколи не беру пиріжок ? – запитав спортсмен .
– Ні , – відповів продавець . Я хотів сказати , що пиріжки подорожчали , і з сьогоднішнього дня вони вже коштують по 15 гривень .
Смішний випадок, чи не так ? Але як часто ми схожі на цього продавця пиріжків , сприймаючи щось хороше , що нам дається , як само – собою зрозуміле . Чи часто ми дякуємо Творцю за своє життя ? За повітря , яким можемо дихати ? За сонце ? За здоров’я ?
Коли нас долає якась хвороба , ми запитуємо Бога : ” За що ? Чому ? “
А чи дякували ми Йому , коли були здорові ? Чи помічали це щастя ?
📖 Будемо ж вдячні Господу за Його милості , адже сказано :
” За все дякуйте : бо це Божа воля в Ісусі Христі щодо вас ” 🙏🙏
(1Сол. 5:18)