У двох сусідніх будинках жили дві різні сім’ї. Одне подружжя завжди сварилося, а в іншого завжди панували тиша і порозуміння. Одного разу, позаздривши миру в сусідів, дружина першого подружжя каже до чоловіка: – Піди-но до сусідів і подивися, що вони таке роблять, що у них завжди все добре! Той пішов, добре сховався і спостерігає. Дивиться — сусідка миє підлогу в хаті. Раптом її щось відволікло й вона побігла на кухню. У ту саму мить її чоловікові знадобилося терміново зайти до будинку. Він не помітив відра з водою, перечепився — і вода розлилася. Тут прийшла дружина і, знітившись перед чоловіком, каже: – Вибач, дорогий, це я винна! – Та ні, це ти прости, винний саме я. Послухав сусід цей діалог і пішов додому. А дружина його запитує: – Ну що, подивився? То що? В чому секрет їхнього миру? – Я все зрозумів! Секрет простий: у нас за кожним правда, а в них кожен винуватий.