Розважання на 11 листопада:
Я бачу, що у ваших душах є всі пори року; не раз ви переживаєте безплідну зиму з частими розбиттям, знеохоченням, тривогою, турботами; не раз – травневі роси з запахом святих квітів; не раз ви живете в літньому спекотному полум’ї бажань, щоб подобатися Божественному Нареченому. Немає лиш осені, в якій ви мали б сподіватися рясних плодів. А втім, часто буває, що після молотьби й виготовлення вина врожай виявляється більшим, ніж передбачався під час жнив і збирання винограду. Ви б хотіли, щоб це все було навесні або влітку… Але ж ні, мої любі доні! Потрібно, щоб ця подібність до пір року проявлялася також у вашій душі. У Небі, якщо йдеться про красу, все буде так, як навесні; якщо натомість ідеться про радість – як восени, а про любов – як улітку. Там зовсім не буде зими. Тут же зима просто необхідна, щоб вправлятись у зреченні й тисячі малих, але прекрасних чеснот, котрі плекаються саме в ту пору, коли немає плодів.
