2 серпня:
Одного разу в школі до учительки, що заходила в клас, підбігла заплакана дівчинка і сказала:
– У мене вкрали розкладний ножичок!
Учителька спокійно відповіла:
– Люба дівчинко, не слід спішити звинувачувати будь-кого в тому, що якусь річ украдено. На розраду я розповім тобі коротку історію. Кілька років тому в багатого пана украли дуже дорогу шкатулку, пам’ять про померлого приятеля. Замість того, щоб піти в поліцію і заявити про зникнення, він почав молитися. Він просив, щоб Господь не дав заспокоїтися совісті злочинця доти, поки той не поверне річ. Увечері того ж дня він почув, як хтось постукав. Відчинивши двері, пан побачив дуже скромно зодягненого чоловіка, який, обливаючись сльозами, попросив пробачити йому крадіжку дорогої речі і віддав шкатулку господареві.
– Вчини так само, моя дівчинко, – хтозна, може ти й повернеш свого ножика.
Наступного дня ця дівчинка зустріла учительку і, сяючи, радісно сказала їй:
– Я послухала вашої поради і розповіла Господу про своє горе. І вже вранці мій ножичок лежав на своєму місці.
Коли в нас виникають труднощі, ми охочіше ділимося ними з іншими людьми, а не з Богом. Однак тільки Бог може вирішити всі наші проблеми.
Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас. (Перше послання св. ап. Петра 5:7)