1 червня:
Якось імператор покликав одного зі своїх васалів. В імперії той прославився
жорстокістю і жадністю, і піддані його жили у страху.
Імператор сказав до васала:
– Хочу, щоб ти вирушив у подорож по світу і знайшов для мене насправді добру
людину.
– Так, пане, – і покірно розпочав пошуки.
Він зустрів багатьох людей, говорив з ними, і коли минуло чимало часу повернувся до імператорського двору.
– Пане, – сказав він до свого володаря, – я зробив усе, як ви сказали й шукав по світу справді добру людину. Але я не знайшов такої, тому що всі егоїсти і підступні. Немає такого куточка, де можна знайти людину, яка тобі потрібна.
Імператор відпустив його і повелів покликати іншого васала, відомого через свою великодушність і доброзичливість. Імператор сказав йому:
– Друже, я хочу, щоб ти вирушив у подорож і знайшов мені погану людину.
Той послухав наказу. Довго мандруючи, він зустрів чимало людей і бесідував з ними. За певний час він повернувся до імператора зі словами:
Пане, мені не вдалося виконати вашого завдання. Трапляються люди необачні, що збилися зі свого шляху і блукають, наче сліпці, але ніде не знайшов я поганої людини. У всіх них добрі серця, попри всі хиби.
«Світло тіла – око. Як, отже твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!» (Мт. 6. 23)