Камінь та скульптор (притча)

В одному відомому і людному парку стояв камінь. Простий собі такий камінь. Нічим не примітний. І ось, одного разу, його побачив скульптор. Він обійшов навколо нього кілька разів. І пішов у задумі.

Через деякий час, скульптор повернувся в парк, прихопивши з собою інструменти.

Він працював молотком та зубилом, стукав по каменю, відбиваючи великі і маленькі шматочки. Поліцейські огородили ділянку, щоб якийсь уламок не потрапив випадково в перехожого.

На подив, скульптор досить швидко закінчив роботу і сказав, що можна прибирати огорожу.

Всі бажаючі побігли дивитися на роботу скульптора. Це була чудова скульптура.

Люди вигукнули:

— Це ж треба! Яка краса!!! — говорили одні

— А раніше був просто камінь! — казали інші.

— Ще б! Адже це велика робота талановитого скульптора! — вигукували треті.

Похвала сипалася з усіх боків.

А скульптор скромно сказав:

— Що ви! Я ж не зробив нічого особливого. Ця скульптура завжди була в цьому камені. Ви хіба не бачили? Я просто прибрав зайве.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.