Любов до людей (притча)

Любов до людейОдин християнин жив простим життям в хатинці під горою. Якось в його хатину заліз злодій і оторопів від того, що там немає чого красти. Незабаром християнин повернувся до дому і застав злодія.

– Ти так довго йшов, щоб провідати мене? – промовив він до волоцюги, – а тому не маєш повернутися порожнім, будь-ласка, візьми в дарунок мою одежу.

Злодій спантеличився. Він взяв одежу і тихцем пішов. Християнин сидів нагий перед хатиною милуючись місцем. Бідний хлопець, замислено промовив він. Я так би хотів подарувати йому цей чудовий місяць.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.