Житіє преподобного отця нашого Тимотея, що був у Символах
Тропар, глac 4: Боже отців наших, * що чиниш завжди з нами по Твоїй кротості, * не віддали милости Твоєї від нас, * але молитвами їх у мирі направ життя наше.
Кондак, глас 4: Як зоря многосвітла, яка зі сходу возсіяла, озорив єси в серцях вірних чесноти чудес твоїх, чудоносче всеблаженний Тимотеє.
Святий Тимотей (ім’я це означає – “почитатель Бога”) був монахом у монастирі, поблизу Олімпу, на місці, що звалося Символи. Оскільки в тому монастирі він був сподвижником святого Платона (його пам’ять вшановуємо 14 квітня), а обидва вони були учнями ігумена Теоктиста, то вірогідно, що святий Тимотей жив близько 750 р. Він постійно перебував у безнастанній молитві, постами умертвляв своє тіло, а найбільше дбав про чистоту серця і неоскверненість тіла і думок своїх, – так, що жодного разу не глянув на жінку. Впродовж довгих років перебував він на самоті в глибокій пустелі. Бог наділив його даром творити чуда. Помер, доживши глибокої старости.
__________
У той самий день
Житіє святого отця нашого Євстахія, архиєпископа Антіохійського
Тропар, глac 4: Боже отців наших, * що чиниш завжди з нами по Твоїй кротості, * не віддали милости Твоєї від нас, * але молитвами їх у мирі направ життя наше.
Кондак, глас 3: Єдиносущне Слово Отцю і Духові, проповідав ти, святителю Тимотеє, і безумного Арія, який правильне навчання хулив, міцно жилами навчань твоїх зв’язав єси і божественних отців собор вияснивши, Тройці угодником явився єси, якій предстоячи, моли, щоб спаслися душі наші.
Пам’ять великого подвижника і учителя почитає нині Церква. Святий Євстахій, родом з памфілійського міста Сиди, був єпископом Верії, в Сирії, а опісля архиєпископом Антіохії, і в такому статусі брав він участь у Соборі в Нікеї. Як вірний пастир святої Церкви, був він бичем Божим супроти аріян, яких послідовно викривав у своїх проповідях і посланнях.
Однак найліпше його ревність змальовує святий Йоан Золотоустий:“Коли єресь аріянська, немов пошесть яка, напала на нас з Єгипту, той чуйний і уважний пастир відсував війну, що накочувалась;і як мудрий лікар, поки пошесть напала на його місто, збирав ліки й управляв безпечно Церквою, всіх скріплював, спонукав до чуйности й уваги… посилав до всіх, щоб вірних наставляти, скріплювати, і загородити ворогові Христової віри всі входи”.
А коли святий Євстахій явно виступив проти тих єпископів, котрі трималися аріянської злоби, тоді змовилися проти нього Євсевій з Кесарії, Євсевій Никомидійський і лжеєпископ Теогній Нікейський. Вони скликали до Антіохії зборище своїх прихильників і тут оскаржили святого Євстахія у тяжкому гріху проти чистоти, підкупивши одну жінку, щоб вона за гроші фальшиво присягла. Після кривоприсяги грішниця зразу впала в тяжку слабість і зі страху призналася у своєму злочині, і невинність Євстахія засіяла, як сонце, ясно і чисто, але зборище диявольських слуг відсторонило його від престолу, а Костянтин Великий, впроваджений аріянами в блуд, відправив святого на вигнання до Тракії, потім до Ілирії і врешті-решт до Македонії, де в місті Филиппи, близько 345 р., святий ісповідник помер, до кінця витриваючи у Христовій вірі і в любові до свого Спасителя. Його мощі близько 480 р. перенесено до Антіохії.