Єпископ Акепсим очолював християнську Церкву в Персидії. Паства гаряче любила святителя за його подвижницьке життя і невпинні пастирські труди. Цар Сапор наказав розшукувати і страчувати християнське духовенство. Так був схоплений і єпископ Акепсим, у той час вже вісімдесятирічний старець. Його привели в місто Арбел, де поставили перед судом Ардаха – жерця бога сонця. Святий старець відмовився принести жертву перським богам. За це його жорстоко побили і вкинули до темниці, куди на наступний день після важких тортур були кинуті сімдесятирічний пресвітер Йосиф і диякон Айтал. Три роки святих тримали в кайданах, морили голодом та спрагою. Одного разу до храму бога вогню, що знаходився недалеко місця ув’язнення святих мучеників, прибув цар Сапор і побажав побачити трьох святих страстотерпців. Виснажені, покриті гнійними виразками святі прийшли до царя і знову відмовилися на його вимогу поклонитися язичницьким богам.
Одразу після цього святому єпископові відсікли голову, а пресвітера і диякона відправили до міста і там побили камінням.