23 березня Церква згадує св. мч. Кодрата і тих, що з ним.

Житіє святого мученика Кондрата і тих, що з ним

Тропар, глас 4: Мученики Твої, Господи,* у стражданнях своїх прийняли вінці нетлінні від Тебе, Бога нашого.* Маючи бо кріпость Твою, вони мучителів подолали,* сокрушили і демонів зухвальства безсильні.* Їхніми молитвами спаси душі наші.

Кондак, глас 4: Терпінням зла умертвив єси гордого ворога, страстотерпче, смерть від меча перетерпів ти з тими, які співстраждали з тобою, Кодрате премудрий, тому чесну пам’ять вашу святкуємо, взиваючи: пом’яніть нас перед Владикою, мученики непереможні.

В пустелі, поблизу міста Коринту, жив відлюдник на ім’я Кондрат. Життя його з наймолодших літ було дуже чудесне:мати його померла в пустелі, де скиталася, переховуючись від мучителів християн. Дитя росло саме-самісіньке, годувалося зелами і втрималося при життю лиш завдяки Божій помочі. Згодом хлопчину знайшли вірні і взяли з собою до Коринту, де хлопець навчався закону Божого, а з часом став славним лікарем. Однак невдовзі повернувся він в пустелю і цілковито посвятився служінню Богові. Тут, в пустелі, відвідували його учні:Кипріян, два Діонисії, Анект, Павло і Крискент.

В часи гонителя християн Деція усіх їх було ув’язнено і поставлено на суд начальника Коринту Ясона. Вони витерпіли найтяжчі муки:їх били палицями, вішали вниз головою, палили вогнем і різали живцем їх тіла. Врешті-решт кинули їх диким звірам, але ті навіть не торкнулися святих. Потім волокли їх вулицями міста, а поганський натовп кидав у них камінням та бив їх палицями. 10 березня близько 250 р. вони прийняли смерть від меча, а на місці, де святі склали свої голови за Христа, в чудесний спосіб стало витікати джерело дуже доброї води.

Невдовзі після їх смерти в Коринті замордували ще Вікторина, Віктора і Никифора, їх поклали в камінну ступу і розторощили. Потім мученицьку смерть прийняли решта святих. Клавдієві відтяли руки й ноги, і він помер у страшних муках;Діодора засудили на спалення живцем, а він сам стрибнув у вогонь;Серафіон помер від меча;Папія і Леоніда втопили в морі. Крім них постраждали невісти-мучениці:Хариїса, Юнехія, Василиса, Ніка, Гала, Галина і Теодора.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.