24 серпня Церква згадує св. мч. й архидиякона Євпла. День Незалежності України.

Святого мученика архидиякона Євпла

Тропар, глас 4: Мученик Твій, Господи, Євпл,* у стражданнях своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і демонів зухвальства безсильні.* Його молитвами спаси душі наші.

Кондак, глас 1: Носивши в руках закони Христові,* став ти у подвизі, проповідуючи ворогам,* добровільно й сміливо постраждавши.* Тому радісно прихилив ти свою шию і прийняв усічення мечем,* закінчивши життя своє.

Діялося це 304 р., коли окаянний Диоклетіян наказав жорстоко переслідувати християн. У сицилійському місті Катані жив диякон Євпл, якого схопили 29 квітня, тоді, коли він читав вірним Євангеліє. Його поставили перед судом старости Калвисіяна. Святий Євпл прилюдно визнав, що є християнином, а поганські божки йому огидні. За це його тяжко мучили і ледве живого кинули до в’язниці.

Як оповідає передання, Бог учинив чудо, щоб вгамувати спрагу святого мученика, – зі стіни в’язниці враз потекло джерело чистої води.

Невдовзі, 11 серпня, староста велів знову поставити св. Євпла перед судом і наказав йому скласти жертву божкам. “Я покланяюся Тройці Святій і єдиносущній і Богу одному приношу себе в жертву”, – відповів на це святий мученик. Тоді Калвисіян наказав його жорстоко бити, шматувати тіло залізом, відрізати вуха, а під кінець стяти мечем. На грудях святого повісили Євангеліє, і так вели його на місце страти. А святий Євпл молився вголос і дякував Господу, що дав йому ласку мученицької смерти. Він сам нахилив голову під меч і прийняв вічну винагороду за те, що віддав свою душу за Христа Спасителя. Мощі його поховано в Катані, а згодом їх перенесли до Тривико, в околиці Неаполю. Бог прославив їх численними чудами.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.